постоялець

-льця, ч.

1) заст. Той, хто тимчасово живе в заїзді (див. заїзд I 1)), на постоялому дворі тощо. || Той, хто живе на квартирі в кого-небудь; квартирант.

2) Солдат або офіцер, що стоїть постоєм де-небудь, у когось.